Історична довідка

Комунального закладу «Одеська спеціальна школа №91 Одеської обласної ради»

          Історія Одеської школи №91 бере початок з 26 липня 1843 року. Про це ми можемо прочитати в книзі «Одесса 1794-1894 к столетию города», 1895г. Типография А.Шульце, Ланжероновская ул., д. Карузо №36.

          У 1843 році заснований в Одесі заклад для виховання нещасних дітей, що вимагають за собою умілого і сердечного відходу, училища глухонімих. На початку сорокових років переселився в Одесу, внаслідок розладу здоров'я і за домашніми обставинами, колишній директор Петербурзького інституту глухонімих, надв. сов. Е. Гурцов. Незабаром він почав клопотати про відкриття в Одесі подібного ж закладу, на що, по клопотанню графа Воронцова, і послідувало (26 липня 1843 року) Найвище зволення.

         Впродовж 26 років в Одеському училищі глухонімих виховувалися виключно дівчата, але з 1869 року засновано при школі відділення і для хлопчиків. До останнього часу в школі були тільки інтерни, а з 1882 р. допущені і що приходять. Усіх учнів в школі до 30. Курс вчення чотирирічний. Окрім загальноосвітніх предметів, діти займалися ремеслами і рукоділлям.

          Протягом 50-ти років училище для глухонімих знаходилось на утриманні сімї Гурцових. До 1868 року в училищі навчались тільки дівчата, а з 1869 року почали приймати і хлопців. Спочатку навчання проводилось чисто мімічним методом, а згодом змішаним. З кожним роком кількість вихованців збільшувалась і сім’я Гурцових не в змозі була фінансово утримувати училище. Нависла загроза закриття училища, було оголошено про збір коштів на утримання училища.

          Спасти ситуацію взявся меценат Маразлі Г.Г., який на своїй дачі прибудував приміщення і утримував за свої кошти училище з 1869 по 1904 роки. Маразлі Г.Г. потім став Почесним опікуном училища.

           З 1 січня 1904 року училище перейшло в розпорядження Опікунської ради.  Дума взяла училище на свій баланс. Училище утримувалось за кошти Думи та пожертвування місцевих жителів.

           З 1904 по 1912 роки директором був Тимофєєв М.Л., який закінчив курси при Петербурзькому училищі глухонімих. В 1910 році до школи прийшла працювати Утцаль С.Є.,випускниця курсів при Петербурзькому училищі глухонімих, і пропрацювала в Одеській школі до 1957 року. Це був дуже сильний педагог, про якого до сих пір згадують колишні учні. У 1907 році міська Дума передала для школи глухонімих дітей ділянку землі площею 1га з 2-поверховою будівлею і садом, яким володіло «Товариство Святої Магдалени.» Нині це 9-а станція В.Фонтану, вул. Красні Зорі.

             З 1912 по 1939 роки директором школи була Сафонова Олена Олександрівна, яка згодом стала Заслуженою вчителькою УРСР, пропрацювала в школі 50 років, створила грамотний, чудовий педагогічний колектив. В той час до школи прийшли працювати відомі на той час педагоги Соколянська О.В., Петрова О.М. Стараннями Сафонової О.О. в 1938 році школі виділяють чудові приміщення в районі Слободки на Староконний провулок №9.

             В 1939-1941 рр директором була Кушнір Ніна Абрамівна.

          На початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р. діти були евакуйовані в північний Казахстан. Учнів супроводжувала на той час молода вчителька, а згодом «Заслужена вчителька України» Кадушіна Марія Степанівна.

           В квітні 1944 року, відразу після звільнення Одеси, учні повернулись в свою школу. Головна будівля школи була зруйнована прямим попаданням снаряду. Навчання проводились в майстернях.

          В 1946 – 1949 рр директором працювала Немировська Берта Яківна. В 1948 році в школі було 135 дітей.

          З 1949 по 1955 рік директором працював Федченко Захарій Терентійович. Із спогадів випускників він був дуже інтелігентною людиною, грамотним вчителем історії. В 1954 році закінчила школу і поступила на навчання в Одеський університет на історичний факультет Семенова Валентина Іванівна. З роками вона стала людино-легендою в світі людей з вадами слуху. Більше 50-ти років очолювала Одеську обласну організацію УТОГ.

          В цей час (1951 рік) до школи приходить працювати молода вчителька, випускниця Ленінградського педагогічного інституту Герцена, Юціс Наталія Герцівна., яка пропрацювала в школі-інтернаті №91 до 2010 року. Спеціаліст з великої букви.

          В 1955 році Одеська міська рада своїм рішенням №441 від 16.05.1955р. переводить із Староконного провулку №9 школу-інтернат №91 в приміщення дитячого будинку на 11-й станції Великого Фонтану на вул..Рєпіна,1. За цією адресою школа-інтернат №91 знаходиться на даний час. Будівлі усі були дореволюційного часу, тісні, розкидані по великій території.

         З 1956 по 1968 рік директором школи-інтернату №91 був Гаврилов Петро Ілліч. Він ініціював будівництво нової школи і в 1965 році розпочинається будівництво школи-інтернату №91 за типовим проектом за кошти Центрального Правління Українського Товариства глухих.

        В 1969-1971 рр директором стає Кулагін Василь Прокопович, який зумів за короткий час свого директорства добудувати школу – інтернат.

        У 1970 році будівництво було завершене. В триповерховій будівлі створені усі умови для навчання і виховання глухих дітей: просторі класні кімнати з звукопідсилюючим обладнанням, спортивна зала, навчальні швейна, столярна, слюсарна майстерні, слуховий кабінет та кабінети для організації індивідуальної роботи з розвитку слуху та усного мовлення, просторі спальні кімнати. Частина старих будівель і території відійшли у власність міста.

          1971-1983рр школу-інтернат № 91 очолювала Селіна Людмила Аркадіївна, яка продовжила вдосконалювати умови утримання вихованців, побудувавши шкільну котельню на рідкому паливі, і, хоча котельня не забезпечувала усі потреби школи-інтернату, це був прогрес. Значно зростає спортивна робота в школі. Учнівські команди з волейболу стають непереможними на теренах Радянського Союзу серед глухих. Велика заслуга в цьому була вчителя фізичної культури Бергера Михайла Львовича.

          В 1983 році директором школи-інтернату №91 був призначений Малій Віктор Миколайович, який здійснив революційні зміни в житті школи-інтернату № 91. Почавши з переобладнання слухового кабінету і кабінетів для індивідуальних занять з учнями, як головних в роботі з глухими дітьми, оснастивши їх сучасним слухо-корегуючим обладнанням і необхідним дидактичним матеріалом. Спальні кімнати переобладнав на 3 і 4 ліжка з повним набором необхідного для побутових умов вихованців. Побудував нову газову котельню яка повністю забезпечила школу-інтернат теплом і цілодобово гарячою водою. Організував слухопротезування індивідуальними слуховими апаратами усіх учнів і виготовлення індивідуальних вушних вкладок до них. Навчальний процес підняв на новий науковий рівень. Налагодив регулярні зустрічі, спільні семінари, конференції з науковцями різних наукових закладів України і інших країн. Ініціював експериментальну роботу на базі школи-інтернату з найболючіших на той час питань – диференційоване навчання та соціалізація людей з вадами слуху, які є актуальними і на даний час. Організував триступеневе навчання учнів. Завдяки такій роботі випускники школи-інтернату № 91 почали поступати на навчання в вищі навчальні заклади і успішно їх закінчувати. Частина з таких колишніх учнів сьогодні працює в школі-інтернаті на різних посадах. За успіхи в роботі нагороджений багатьма відомчими Грамотами, Почесною Грамотою Одеської обласної ради, найвищою відзнакою Центрального комітету Профспілок працівників освіти і науки «За соціальне партнерство».

         До 1993 року навчання в школі проводилось за спеціальними програмами і підручниками для шкіл глухих.

         З 1994 року навчання в початковій школі проводиться за спеціальними програмами і підручниками, а інші класи навчаються за підручниками масової школи.

        В 1995 році школа-інтернат № 91 згідно спільного наказу Міністерства освіти України та Академії педагогічних наук від 23.06.1995р, 22.06.1995р №186/31 отримує статус експериментального медико-педагогічного реабілітаційного комплексу Інституту дефектології АПН України на 10 років. Одеська школа-інтернат №91 для глухих дітей змінює назву на Одеська спеціальна загальноосвітня (експериментальна) школа-інтернат І-ІІІ ступенів для глухих дітей №91(Наказ управління освіти Одеського міськвиконкому від 17.10.1996р № 185)

         В експериментальній роботі школи-інтернату активну участь приймали приватне підприємство «Трансоїл», однойменний благодійний фонд, Благодійний фонд ZMO м. Гьорлітц (Німеччина) інші благодійні організації з України, Швеції, Канади. До експериментальної роботи залучаються низка наукових закладів, таких як Інститут дефектології АПН України, Центр слухової реабілітації «Аврора», Науково-дослідний інститут отоларингології, центр слухової реабілітаціі «Вабос», Одеський медичний інститут, Дитяча обласна лікарня.

         За цей період часу проведено шість Всеукраїнських і міжнародних наукових та науково-практичних конференцій , семінарів. Педагоги і учні школи-інтернату №91 мали можливість обмінятись досвідом роботи з колегами Дрезденської школи-інтернату для дітей з вадами слуху, Королівської школи для глухих в Стокгольмі (Швеція), вивчати досвід роботи професійно-технічних закладів м.Лейпцігу (Німеччина) та Стокгольму (Швеція). Школа-інтернат №91 отримала високу оцінку за співпрацю від Повіреного Посла Швеції в Україні Оке Петерсен, який відвідав її 16 жовтня 2002 року і провів цілий день в спілкуванні з дітьми та працівниками школи-інтернату.

        З 1997 року школа-інтернат №91 стає триступеневою і надає послуги для отримання повної середньої освіти. Випускники школи-інтернату №91 поступають на навчання в вищі навчальні заклади – Київська національна академія мистецтв, Київський національний інститут фізичної культури і здоровя, Одеський національний університет ім.. І.І.Мечникова, а в подальшому і інші. Наслідком експериментальної роботи стає розроблення концепції диференційованого навчання та соціалізації глухих в суспільстві, створення медико-педагогічного комплексу на базі побудованої в 1998 році триповерхової будівлі за кошти приватної особи Баєва Володимира Миколайовича, директора ПП «Трансоїл». В складі комплексу діяли медичні кабінети, в яких консультували спеціалісти різних кафедр Одеського медичного інституту та спеціалісти із клінік м. Стокгольм(Швеція), були створені майстерні по виготовленню індивідуальних вушних вкладок до слухових апаратів, безкоштовно слухопротезували людей пільгових категорій, працює спортивний комплекс з просторою залою для ігрових видів спорту та тренажерна зала з тренажерами. В цей час школа-інтернат №91 стала членом Українсько – Канадського Альянсу по роботі з людьми з вадами слуху, налагодила зв’язки з Галаудетським Університетом, США. Школа-інтернат №91 на певний час стала центром по наданню консультативної та практичної допомоги людям з вадам слуху.

        Колектив школи-інтернату №91 і її директор неодноразово нагороджувались Грамотами і Почесними Грамотами Міністерства освіти України і Президії Академії педагогічних наук України.

        В 2002 році спеціальна загальноосвітня (експериментальна) школа-інтернат І-ІІІ ступенів для глухих дітей №91 переходить у власність територіальних громад сіл, селищ, міст області згідно з рішенням обласної ради від 21 лютого 2002 року № 425-ХХІІІ та рішення Одеської міської ради від 14.01.2002 р.

       З січня 2003 року школа-інтернат №91 в своєму складі має бухгалтерію і веде свій самостійний баланс.

        В 2006 році спеціальна загальноосвітня (експериментальна) школа-інтернат І-ІІІ ступенів для глухих дітей №91 змінює назву на Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №91 І-ІІІ ступенів для глухих дітей згідно з рішенням обласної ради від 10.11.2006 року № 106-У.

         В 2007 році спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №91І-ІІІ ступенів для глухих дітей м. Одеси пройшла державну атестацію (Наказ Управління освіти і наукової діяльності від 04.06.2007 р., Протокол регіональної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів від 29.05.2007р. № 4/61).

          В 2010 році Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №91 І-ІІІ ступенів для глухих дітей змінює назву на Комунальний заклад «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №91 І-ІІІ ступенів» згідно з рішенням обласної ради від 2 листопада 2010 року № 1250-У.

          В 2020 комунальний заклад «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №91 І-ІІІ ступенів» змінює назву на комунальний заклад «Одеська спеціальна  школа №91 Одеської обласної ради» згідно з рішенням обласної ради від 10 вересня 2020 року № 1354-VII.

        Комунальний заклад «Одеська спеціальна  школа №91 Одеської обласної ради» виконує функції: навчально-виховна, корекційно-відновлювальна, медичне обслуговування, фінансово-господарська.

         Керівництво закладом здійснює директор за контрактом, який має на постійній основі заступників: з навчально-виховної роботи, з виховної роботи, з адміністративно-господарської роботи.

       Директор має повноваження керувати трудовим колективом і адміністративно-господачі функції, діє на підставі Статуту і будує відносини з колективом згідно Колективного договору та Правил внутрішнього розпорядку.

       Юридична адреса школи-інтернату: 65016  м.Одеса, вул..Рєпіна,1

       Фактична адреса школи-інтернату : 65016  м.Одеса, вул..Рєпіна,1